Займистість тканини полум'ям

Займистість плюшевих тканин насамперед залежить від складу їх волокон (натуральних, таких як бавовна/вовна, чи синтетичних, таких як поліестер/нейлон). Звичайні плюшеві тканини без вогнестійкої-обробки зазвичай легкозаймисті й можуть продовжувати займатися або тліти після видалення джерела вогню. Однак плюшеві тканини, призначені для дитячих іграшок або спеціальних цілей, мають відповідати обов’язковим -стандартам вогнестійкості (таким як GB 6675.3, EN 71-2), вимагаючи часу горіння менше або дорівнює 2 секундам після видалення джерела вогню, максимального розміру пошкодження менше або дорівнює 70 мм і відсутності крапель.

Натуральні волокна (бавовна, вовна): бавовна легкозаймиста і демонструє значне догорання; вовна має кращі -самозагасні властивості та нижчу швидкість горіння.

Синтетичні волокна (поліестер, поліпропілен тощо): більшість із них плавляться та капають, легко поширюючи полум’я та потенційно посилюючи вогонь; деякі модифіковані або змішані волокна можуть покращити вогнестійкість.

Методи вогнезахисної обробки: поділяються на «вогнезахисну сировину» (змішаний вогнезахисний засіб для прядіння, довговічність) і «вогнезахисну -обробку» (покриття/просочення, яке може зменшитися під час прання); плюшеві тканини для іграшок переважно використовують антипірени, які відповідають стандартам GB 6675.3 (Китай) або EN 71-2 (ЄС).

Методи випробування: зазвичай використовується випробування горінням під кутом 45 градусів. Полум'я видаляють після контакту з матеріалом на 10-16 мм, і визначають час після полум'я/тління, довжину пошкодження та наявність крапель.